“Қèøëîқ õ¢æàëèãè ìàҳñóëîòëàðèíè ñàқëàø âà áèðëàì÷è қàéòà èøëàø òåõíîëîãèÿñè, ñòàíäàðòëàøòèðèø, ìåòðîëîãèÿ âà ñåðòèôèêàòëàøòèðèø àñîñëàðè áèëàí” ôàíèäàí òóçèëãàí óøáó ¢қóâ-óñëóáèé ìàæìóà òàúëèì æàðà¸íèäà çàðóð á¢ëàäèãàí áàð÷à ¢қóâ-óñëóáèé âà äèäàêòèê ìàòåðèàëëàð ҳàìäà ôàí þçàñèäàí òóçèëãàí íàìóíàâèé ìåú¸ðèé ҳóææàòëàð ìàæìóèíè ¢ç è÷èãà îëãàí. Æóìëàäàí, óíäà àñîñèé âà қ¢øèì÷à àäàáè¸òëàð, ìàúðóçà ìàòíëàðè, çàìîíàâèé ïåäàãîãèê òåõíîëîãèÿëàð, øóíèíãäåê ìàøқëàð ìàâæóä. Ìàæìóàãà òàëàáàëàðíèíã áèëèìèíè áàҳîëàøíèíã òóðëè óñóëëàðè ó÷óí (òåñò, îғçàêè, ¸çìà) ñàâîëëàð ò¢ïëàìè êèðèòèëãàí.